Вшанування пам"яті жертв Голодомору
«Ти кажеш, не було голодомору? І не було голодного села?
А бачив ти в селі пусту комору, з якої зерно вимели до тла?
Як навіть вариво виймали з печі і забирали прямо із горшків,
Окрайці виривали з рук малечі і з торбинок нужденних стариків?
Ти кажеш, не було голодомору? Чому ж тоді, як був і урожай,
Усе суціль викачували з двору. – Греби, нічого людям не лишай!..
Я бачив сам у ту зловісну пору і пухлих, і померлих на шляхах.
І досі ще стоять мені в очах… А кажеш – не було голодомору!»
( Д. Білоус)
Навіть через 89 років боляче ступати стежками страшної трагедії, яка сталася на благословенній землі квітучого українського краю. Досі не віриться, щоб тут – у житниці України раптово зник хліб, люди залишилися без зернини. І це в урожайний 1932 рік. Пухли старі й малі, вимирали родини і села. Смерть чекала на шляхах, на полі, в хатах. Мільйони невинних людей України були без жалю винищені комуністичним режимом.
1933 рік, найчорніший час в історії України. У світі не зафіксовано голоду, подібного тому, що випав тоді на долю однієї з найродючіших і найблагородніших країн.
27 листопада вся країна вшановує пам’ять жертв Голодомору. В цей день ми з 16 год. засвітимо поминальні свічки і поставимо на підвіконня так, щоб їх було видно знадвору. Ці вогники символізуватимуть нашу скорботу і пам’ять про мільйони загублених життів.
Відео до дня пам"яті жерт Голодомору
