Робота бібліотекаря

«Люди кольору свободи».

🔹Щороку 21 листопада ми відзначаємо День Гідності та Свободи – символ нашої єдності, сили духу й вірності демократичним цінностям. 🔸Бібліотекар ДНЗ «Мирноградський професійний гірничий ліцей» Наталія Тимошенко 18.11.2025р. продемонструвала та обговорила зі студентами ІІ-ІІІ курсу документальний фільм «Люди кольору свободи». 🔹Це глибока історія про ненасильницький спротив українців на окупованих територіях, боротьбу за свободу з 2014 року і до сьогодення. 🔸Фільм показує, як звичайні люди утверджують свою українськість через щоденні дії: носіння жовтих стрічок, підпільні уроки мови, розповсюдження української символіки та іншими формами ненасильницького опору. Стрічку створено творчою групою «Тутешні». 🔹Фільм зібрав історії людей, які чинили спротив у Криму, Донецьку, Луганську, Новоазовську, Мелітополі, Херсоні. 🔸Головна мета перегляду фільму – показати студентам силу українського духу, уяви та незламної позиції тих, хто чинить спротив, не маючи зброї.

12:41 21.11.2025

«А пам'ять священна…»

📌До Дня визволення України від нацистських загарбників, 28 жовтня 2025р., бібліотекар ДНЗ «Мирноградський професійний гірничий ліцей» Наталія Тимошенко провела зі студентами ІІ та ІІІ курсів інтелектуальну гру «А пам'ять священна…». 📌Головна мета заходу: вшанувати пам`ять загиблих визволителів; сприяти формуванню у свідомості здобувачів освіти значимість перемоги для українського народу, виховувати повагу, шанобливе ставлення до учасників Другої світової війни, любов до країни, в якій ми живемо, до рідного краю, прагнення бути патріотом своєї держави. 📌Скільки б не прошло років і десятиріч, ми завжди будемо звертатися до тих історичних подій, що знаменують перемогу життя над смертю, розуму над безумством, гуманності над варварством.

12:38 28.10.2025

РАДІОДИКТАНТ

Гаряче серце Донеччини б’ється в ДНЗ "Мирноградський професійний гірничий ліцей" (в різних куточках України та світу) #Донеччина_пише_радіодиктант

12:36 25.10.2025

«Майстри українського письменства. Письменники – ювіляри 2025 року».

Кожен рік приносить нам нові відкриття та нагадування про імена, які залишили незабутній слід у культурній спадщині України. 2025 рік – не виняток. Це рік, коли ми вшановуємо ювілеї тих, хто своїм словом формував і формує нашу літературну традицію, надихав і продовжує надихати читачів на осмислення власної ідентичності. ✅21 жовтня 2025 р. бібліотекар ДНЗ «Мирноградський професійний гірничий ліцей” Наталія Тимошенко провела зі студентами ІІ та ІІІ курсу онлайн вернісаж «Майстри українського письменства. Письменники – ювіляри 2025 року». ✅В умовах сучасного світу комп’ютерних технологій дуже важливо зберегти любов до книги, яка часто відволікається на інші спокуси, запропоновані глобальною мережею Інтернет. ✅В ході заходу було наголошено, що хороша книга навчає, виховує та допомагає пізнати світ.

12:26 24.10.2025

"Всесвітній день миру"

  🌎21 вересня українці разом з цивілізованим світом відзначають Міжнародний день миру та День миру в Україні. 🌎Мета – звернути увагу на необхідність завершення усіх війн та конфліктів, а також підкреслити важливість мирних переговорів, дипломатії та толерантності. 🌎Міжнародний день миру є символом надії та співчуття для мільйонів людей у всьому світі, які прагнуть завершення збройних конфліктів та побудови світу без війн та страждань. 🌎19.09.2025 року бібліотекар ДНЗ «Мирноградський професійний гірничий ліцей” Наталія Тимошенко провела виховну годину зі здобувачами освіти ІІ курсу на тему «Міжнародний день миру». 🌎Головна мета заходу – формування у здобувачів освіти глибокого розуміння важливості миру на планеті; виховання гуманізму, патріотизму та любов до своєї Батьківщини. 🌎Міжнародний день миру — це не просто символічна дата, а важливе нагадування про те, що мир є відповідальністю кожної людини, і що навіть невеликі дії можуть сприяти побудові більш мирного та справедливого світу.

14:21 21.09.2025

Список літератури „Трагедія України – Голодомор”.

Голодомор - ця тема традиційно на слуху наприкінці листопада, коли українці вшановують пам'ять про жертв однієї із найбільших трагедій у своїй історії. Про ті події вже написано багато наукових праць, книг, статей, знято фільмів. А втім, як і раніше, вона залишає багато таємниць, і запитань інколи більше, ніж відповідей.

13:03 22.11.2024

День пам’яті жертв голодомору. Фотовиставка «Гори свічечка моя» .

У четверту суботу листопада в Україні вшановують пам'ять мільйонів жертв голодоморів, які відбулись в Україні у XX столітті. Наймасштабніший з них - 1932-1933 років. На думку більшості істориків, причиною голоду 1932-33 років стала примусова і репресивна для селян політика хлібозаготівлі, яку провадила комуністична влада. Від голоду в Україні, відомого як Голодомор, померли щонайменше 3,9 мільйона людей. Кількість жертв у всьому СРСР оцінюють у близько сім мільйонів. Майже 30 країн визнали голод в Україні 1932-33 років геноцидом української нації. Але це питання досі викликає запеклі дискусії серед істориків та політиків, а низка країн, зокрема Росія, заперечують геноцид. Знищити українців як націю – мета організаторів Голодомору. Остаточно ліквідувати мову, культуру, історію, все те, що робило нас унікальними в цьому світі. Тому масштаби злочину такі великі, тому вбито мільйони людей. Його жертвами стали і ті, хто вижив у 1932–1933 роках. Бо мали забути, хто вони, ким були їхні предки, що мають зберегти для світу їхні нащадки. Мали забути, хто і за що їх вбивав. Смерть і забуття – ціль влади того часу щодо українців. Вона не досягнута. Українці вижили і не забули. Ми існуємо і пам’ятаємо. Ми існуємо, бо пам’ятаємо. Пам’ять роду…Страшна трагедія українського народу — голодомор.

12:28 22.11.2024

Книжкова виставка - погляд «Події, які змінили історію»

Боротьба українських громадян за свої права, яка одержала назву "Євромайдан", а згодом Революція Гідності, була наймасштабнішою подією в новітній історії України і логічним продовженням обстоювання прав людини та громадянина. 21 листопада 2013 року півтори тисячі людей вийшли на площу в знак протесту проти того, що проросійський президент Віктор Янукович відмовився підписувати документ, до якого держава йшла роками: угоду про асоційоване членство України в Європейському Союзі. Вночі 30 листопада на вулиці продовжували залишатися кілька сотень активістів, переважно студентів. Їх жорстоко розігнала поліція, в відповідь на що 1 грудня в центр Києва з’їхалися сотні тисяч людей. Міліцейське свавілля скликало людей, обурених корупцією, узурпацією влади, політикою русифікації та зближення з Росією. Євроінтеграційні гасла дали безперервному мітингу назву Євромайдан. Перетворившись на проект повного оновлення державної системи, він отримав назву Революція гідності. Прочитати про ці події та більш детальніше полинуту в історію ціх подій можливо з книжок, підборку яких предоставлено.

11:39 21.11.2024

Всесвітній день доброти. «Його зброя - сміх». Тематична книжкова полиця до 135 річчя з дня народження Остапа Вишні - гумориста, сатирика

12 листопада виповнюється 135 років від дня народження українського письменника Остапа Вишні. Упродовж життя він написав близько двох з половиною тисяч творів: гуморески, нариси, фейлетони, памфлети, мемуари, щоденник, переклади і здобув всенародне визнання самобутнього майстра української сатири й гумору. Започаткував у літературі новий жанр – усмішку, яка стала своєрідною візитівкою його творчості. Перші твори письменника під псевдонімом Павло Грунський з’явились 1919 року. З 1921 року він підписує свої твори вже як Остап Вишня. Численні сатиричні мініатюри, фейлетони, гуморески автора друкувались у «Вістях ВУЦВК», «Селянській правді», де він був співробітником, у «Червоному перці» та ін. У 20-х і на початку 30-х рр. виходять збірки Остапа Вишні, що перевидавались по кілька разів: «Діли небесні» (1923), «Вишневі усмішки (сільські)» (1925), «Лицем до села» (1926), «Вишневі усмішки літературні» (1927), «Вишневі усмішки закордонні» (1930) та ін. 1928 року з’явилося перше видання «Усмішок» у 4-х томах. У повоєнні роки вийшли збiрки "Самостiйна дiрка" (1945), "Зенiтка" (1947), "Весна-красна" (1949), "Вишневiусмiшки" (1950), "Мудрiсть колгоспна" (1952), «А народ війни не хоче» (1953), "Великi ростiть" (1955), Твори в 2-х т. (1956), "Привiт, привiт" (1957), "Мисливськi усмiшки" (1958), Твори в 7-ми т. (1963-1964), Твори в 5-ти т. (1957) тощо. Гумористичні твори Остапа Вишні мали великий успіх у читачів і друкувались в перекладах російською та іншими мовами народів колишнього СРСР. Остап Вишня був відомий і як перекладач творів світових класиків Марка Твена, О’Генрі, Я. Гашека, Я. Неруди. Проводив велику громадську роботу (був членом редколегії журналу «Перець» і одним із найактивніших його співробітників, членом правління Спілки письменників України).

15:09 14.11.2024

Лірика його весни. Віртуальна виставка до 95 річчя з дня народження Петра Сенгаївського українського поета, прозаїка.

Петро Сингаївський – відомий український поет, письменник, і публіцист. Він залишив значний слід в українській літературі, особливо завдяки своїм поетичним збіркам, у яких відображав любов до рідної землі, людей і природи. Сингаївський вміло поєднував у своїй творчості глибокі філософські роздуми з простими, але дуже виразними образами. Ключові вислови та характеристики творчості Петра Сингаївського: •Патріотизм та любов до України: Його твори сповнені відчуттям глибокої любові до рідного краю, українського народу і культури. •Земна простота і глибина: Сингаївський уміло передавав глибокі філософські думки через прості образи, які легко зрозумілі кожному читачу. •Майстер слова: Його поезія вирізняється чіткістю думки, багатством мови та вмілим використанням народної мудрості. •Людяність і доброта: Його творчість просякнута теплом, співчуттям та повагою до людини. Сингаївського часто називають поетом "земної краси", адже він вміло передавав у своїх віршах любов до природи та життя, здатність бачити прекрасне у звичайному. ВСЕ НАВКОЛО НІБИ В САМОЦВІТАХ Все навколо ніби в самоцвітах. Може, то й для мене зокрема Білі-білі рушники на вітах У саду розвішала зима? І зоря ранкова злотом чистим Рушники ті дивно вишива. Навіть вітер ходить урочисто Так, щоб не хитались дерева. ЗАБУТА СТИЖИНА Є стежина у полі, забута, *Заросла деревієм в росі, *По якіПо якому у дитинство іду я, *ВідВідлунюючи кроки в тиші. Там у травах пісні мої сплять, Там дитинство моє босоноге, Там світанки і зоряний путь, І матусі щаслива дорога. Йду тією стежиною знов, Наче й справді вертаюсь додому, Де чекає мене рідний кров, І все для душі так знайоме.

15:00 24.10.2024